Історія мого краю

Дослідницько-пошукова робота

 "Де заплави Случі"

Відео-екскурсія  Гульськом

"Хто не знає своєї  історії - той не має майбутнього"

До презентації "Де заплави Случі"

Сл..1. 2

Для кожної людини найдорожчим є те місце  на землі, де вона народилася. Для мене це мій рідний Гульськ. І сьогодні я хочу познайомити вас  із маленькою частинкою багатющої історії мого села.

Сл..3

З  прадавніми часами переплелося коріння історії села Гульська.  Експедиція Академії наук  УРСР у 1988 році виявила поселення на правобережжі села  Гульська, датоване бронзовим віком. А в самому селі виявлено могутнє скіфське городище VІІ-ІХ ст н. е. і належало воно, можливо, гольте-скіфам.

Городище - залишки літописного Гольсько, згадуваного під 1150 р., розташоване на високому мисі правого берега р. Случ на північно-західній околиці села з усіх сторін відокремлене валами.

Перша згадка: 1577 р. [Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. – К.: 1973 р.].

Сл.. 4

Вперше згадується село „Гольсько” у 1150 р. як „древнейший волынский город”. У писемних джерелах ХІV ст. зустрічається назва - містечко Гульськ, розташоване на річці Случ Рогачівської волості. Згідно Інвентарю  містечок, які належали князю Олександру Острозькому, у 1620 році у с.Гольсько (Гульську) знаходились 38 дворів. 12 стрільців і 2 гайдуки  охороняли село.  Короткий опис  розповідає, що усі мешканці Гольсько мешкали біля „замку”. При появі ворогів зачинялися у Городищі і ставали захисниками.

 Нажаль дуже мало  матеріалів  про  зібрано матеріалів про цей період історії села на фото ви можете побачити вали, які оточували давнє поселення.

Сл..5  як ви вже бачите тут зображено залишки Олександрівського млина. Всіх  дивує, що  збереглася одна стіна,  старші люди говорять що цей млин будували на курячих яйцях,

Сл.. 6

            Гульське городище привертає увагу дослідників перш за все тим, що це – єдина на території Житомирщини пам'ятка такого типу зі значною відкритою площею та кількітю виявлених об'єктів.

            На поселенні площею 6 гектарів було відкрито площу 2400 м² та досліджено 91 об’єкт — житлові і виробничі споруди.

            Тривалість існування поселення 100–150 років. 

Сл.. 7    Археологічні знахідки свідчать, що мешканці Гульського селища займались землеробством, мисливством, рибальством, тваринництвом та залізоробною справою. На поселенні одна з будівель була виробничою майстернею металурга, інша слугувала для просушування зерна і випікання хліба. Гульське древлянське поселення, де виплавляли залізо прямо на території селища, очевидно, було центром чорної металургії.

Сл.. 8.

1846 рік назавжди увійшов в історію с. Гульськ відвідав Т. Г. Шевченко.

Свої враження про Новоград-Волинський і село Гульськ поет відобразив у повісті «Варнак». Ось як він пише: «На гранитных берегах прекрасной реки Случи, где она верстах в десяти выше Новограда-Волынского, извивается, подобно змее, образовав правильное кольцо версты в две в поперечнике, в центре этого кольца стоят, окруженные дубравою, остатки огромных каменных палат – прежде бывшее жилище одной знатной  польской фамилии, а теперь  жилище сов и нетопырей!»

Сл.. 9

Отут, у Гульську, де заплави Случі,

Тарасів голос з вітром гомонить:

Про те, що Случ – то не Дніпро могучий –

Та в ній – містерія волхвів ярить!

Та ще про те, як  випливла русалка,

Поету в серце гулькнула  - до дна!..

А люди кажуть: то була гульчанка –

Зеленоокої Весни струна!...                                      

                        Так писала про Гульськ             наша землячка Ніна Талько-Петрук

 На фото ви можете побачити пам’ятний знак Тарасу Шевченку на Панській горі.

Сл..10

З 1796 по 1823 рік Гульськ був волосним центром Новоград-Волинського повіту. Наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст. село знаходилось у володінні поміщиці княгині Людгарди Бенедиктівни Яблоновської. Її одноповерховий  будинок стояв на горі над річкою Случ. Ця гора одержала в народі назву – Панська гора (так її називають і тепер).    На розвалинах цього маєтку і побував Тарас.  Сьогодні жителі Гульська гордяться тим, що саме до їхнього села завітав колись Т.Шевченко, де, за переказами, мешкала його знайома дівчина. Картину, яку  він написав, назвав «Портрет невідомої в блакитному вбранні». Репродукцію цієї картини ви можете побачити на цьому слайді.

Сл. 11

Офіційно підтверджено, що Тарас  Шевченко побував  у Кодні та Гульську. На фото  зображено новий пам’ятний знак на Панській горі, який встановлено на честь 200-річння від дня народження Шевченка.

Сл..12

 Плине час і стрімкі води Случі, що  напували  давнє поселення Гольсько,    омивають нову історичну пам‘ятку «Гульська Міна», яка утворилася на фундаменті древнього поселення через  780 років.  На тому ж місці, де стояли палати  Людгарди Яблоновської, де черпав натхнення Шевченко, історія залишила іще один значний слід.

Сл..13

Під Гульськом знаходиться один з найцікавіших і найсильніших об’єктів у всій так званій «Лінії Сталіна» це комплекс укріплень, який отримала назву «Міна». Збудований у 1930–х роках . Міна являє собою досить складну систему підземних комунікацій, шахт, приміщень для особового складу, ДОТів і т.п. яка була призначення для оборони від ворога в роки війни. До вашої уваги архівні матеріали  плани укріп району, який будували за наказом Сталіна.

Сл.. 14

Один із найцікавіших об’єктів „Лінії Сталіна” - командний пункт у с. Гульськ на Панській Горі. Саме тут, по правому берегу Случі, проходила лінія Новоград-Волинського укріпрайону, яку було збудовано в 1931-1933 та 1938-1939 роках. До вашої уваги архівні матеріали, знайдені в німецьких архівах нашим колишнім учителем географії Коганом Леонідом Григоровичем, який на даний час проживає у Німеччині і сприяє у пошуку  матеріалів про історію нашого краю.  Матіріали які нам вдалося відшукати  на місці ми надсилаємо у Німеччнину   і маємо на меті видати книгу про  історію села. На фото видно переправу через Случ саме у томі  місці, де нині побудовано новий міст.

Сл.. 15 – 16 -  17  Система підземних споруд у Гульську  і по сьогоднішній день є цікавим туристичним об’єктом. На екскурсію  в бункер “Гульська міна”, підземні фортифікацію охоче приїздять туристи з усіх куточків України. Ви можете побачити як облаштовано бункер.

Сл.. 18  На цьому слайді зображено копії архівних матеріалів із  книги «Фатальний шлях 13 танкової дивізії», перекладений на нашу мову.  Вгорі  ксерокопія титульної сторінки , в цій же книзі чітко вказано на карті укріп район Гульськ. Знизу  уривок із книги де на сторінках      німецький автор описує бої в районі Гульська. В цій же книзі було знайдено малюнок художника, який сидів на правому березі Случі і малював переправу .

А зараз  я пропоную вам невеличку відео екскурсію у бункер «Гульська Міна»

(відео)

Сл..19

Оборона  Новоград-Волинського  укріпрайону  в селі Гульську - це одна з трагічних сторінок минулої війни. Про ці події нагадують 3 братські та 1 одиночна могила, де поховані сотні воїнів – захисників укріпрайону часів Великої Вітчизняної війни.
сл..20

Центром духовного розвитку села є Святомиколаївська церква, яка в 1941 році була зруйнована ворожим снарядом, а в 2000 році на тому ж місці збудована нова.

 До вашої уваги унікальне фото 1947 року, яке вдалось відшукати. А поряд нова церква.

Сл.. 21

Гульська земля  шедра  на поетів, мабуть, Шевченко надихнув. Це і Петро Волиняк ( нині проживає в Канаді), і Лариса Герус ( редактор місцевої газети), Наталія Антонюк, Тетяна Дубравська які видали свої  збірки поезій.

            На території села розташоване  надсучасне  тваринницьке підприємство «Галекс-Агро». В Україні таких підприємств лише два, продукцію якого продають навіть у Арабсьткі Емірати. Екскурсії на Галекс-Агро захоплюють відвідувачів. Але про все це та  інше  наступного разу. Дякую вам за увагу. Якщо  вас зацікавила  моя розповідь – запрошую вас  до нас у Гульськ. Ми проведемо вам екскурсію нашими історичними місцями. Обіцяю що враження будуть неперевершеними.