Історія с. Гульськ нараховує більше восьмиста років.
Вперше згадується село під назвою «Гольсько» у 1150 р. як «древніший волинський
город». У писемних джерелах ХІV ст.
зустрічається назва – містечко Гульськ, що розташоване на річці Случ
Рогачіської волості. Згідно «Інвентарю містечок»,які належали князю Олександру
Острозькому, у 1620 році у с. Гольсько (Гульську) знаходились 38 дворів, 12
стрільців і 2 гайдуки, що охороняли село. Короткий опис розповідає, що усі
мешканці Гольського мешкали біля
«замку», а при появі ворогів зачинялися у Городищі і ставали захисниками. З
1796 по 1823 рік Гульськ був волосним центром Новоград-Волинського повіту.
Наприкінці XVІІІ – в першій половині ХІХ ст. село
знаходилось у володінні поміщиці княгині Людгарди Бенедиктівни Яблонської . Її
одноповерховий будинок стояв на горі над річкою Случ. Ця гора одержала в народі назву – Панська гора, так її називають і
тепер. Прихильниками фортифікацій село більш-менш відоме в основному завдяки
так званій «Гульській міні» -
комплексу укріплень, збудованих в 1930-х роках. «Міна» являє собою досить
складну і розгалужену систему
підземних комуніфікацій, шахт,
приміщень для особового складу,ДОТів, тощо.
Однак,
витоки заснування першого населення населеного пункту на території села слід
шукати декількома століттями раніше,а саме у ІХ столітті,коли датуються перші
археологічні знахідки господарських та житлових споруд населення девлянського
союзу.
Городище
було обстежене у 1975 р. М.П.Кучерою, а у 1988 р. М.П.Кучерою та Б.А.
Звіздетським. На городищі зібрано підйомний
матеріал 9-10 ст., а також давньоруський 12-13 ст.. Досліджені об'єкти розкривають таємницю на спосіб господарювання
населення цього періоду.
Зокрема
виявлено 11 житлових споруд, в кожній із яких виявлено залишки печі- кам'янки, що складались
із шматків необробленого базальту без зв'язуючого розчину; біля кожного будинку було
прилаштовано від одного до чьотирьох своєрідних
погребах – круглі в плані, циліндричної, грушоподібної, дзвоноподібної форми ями для збіжжя а припасів, із середніми
розмірами у діаметрі 80 см., глибини 89 см.. Виявлено також залишки хлівів, найбільший з яких
простягався у довжину на 3,1 м., при максимльній ширині 1,6 м.. Існувала також
будівля для просушування зерна і випікання хліба.
Археологічні
знахідки з досліджених об'єктів свідчать, що мешканці Гульського
поселення,крім землеробства, тваринництва,рибацтва, мисливства займались і
залізоробною справою. Зокрема, виявлено будівлю із великим скупченням в нижній
частині млинцеподібних залізних шлакових конгломератів діаметром 10-15 см.,
уламки керамічного посуду, два залізних вироби.
Слід
звернути увагу, що Гульське городище привертає увагу дослідників перш за все
тим, що це – єдина на території Житомирщини пам'ятка такого типу
зі значною відкритою площею та кількітю виявлених об'єктів
Хоменко Є.
учениця 10 класу
